Бери мене, вибраний. Ту, котра стоїть без станика… Юлька Косівчук Ти стояла без станика. Я стояла без майтків. Стоїмо наостанок, як Провокації завидків!.. Стоїмо, незапрошені Ми на сейшн до Осені. І такі вже ж хороші ми! І такі змерзлоносі ми! Переплутані пальцями, Всюдисущими пасмами… Світ між нами — як п’яльцями. Пульс звіряєм — зап’ястями. Я й не знаю, хто всунеться В п’яльце-пальці-зав’язками!.. Тільки всі мої вулиці Тобі — довгі й потаскані… Смужку поглядів фарою Нам авто перерізало… Ти поїдеш, гітарою Навскоси оперізана… Я лишуся пить чай, а, мо’, Щось нахабне не без вина… Ми тепер не прощаємось… Просто пальці померзли нам!