Іване без роду, Іване без долі, Куди не ходив ти, кого не видав? У спеку і стужу, у лісі і в полі Ти гинув, а славу сусід добрий взяв… На сербських зарінках* клалась твоя сила, На волинській млаці твій гріб вже присів, І серед Поділля сіріє могила, Де впало в двобою двох рідних братів. Подільські берези й покутські тополі , Шумлять все по тобі, що марно ти впав; Іване без роду, Іване без долі, Ти загинув, а славу сусід добрий взяв. Твій батько на гіллі повис в літню днину, Ти гинув інакше: fur Kaiser und Land**. Та всім вам однаку дали домовину — Й печаттю вам символ: Name unbekannt! *** ______________ * – Берег, покритий галькою. ** – За кайзера і батьківщину (нім.). *** – Ім’я невідоме (нім).