Вина, вина, дівчино! Червоного, як кров! Най вип’ю за минуле, За молодість, любов, За мрії, що погасли Від холоду життя… На вічний вип’ю спомин, На вічне забуття! Любив я сині очі, Горнув в обійми світ, В душі, немов в руїнах, Все спомином шумить.. З-за сірої опони Підноситься мара, Сумна, як в катеринці Мелодія стара… І будиться наново До сили, до життя, І ломить білі руки, І молить забуття!