Гей, сипле сніг, невпинно сипле сніг, І біла ніч приходить. За мною сто завіяних доріг, А віддаль тугу родить. До тебе, краю бідний мій, За горами-ріками Я в студінь, в ніч під шум завій Раз в раз лечу думками… Добраніч, краю рідний мій, Журбою оповитий, Розвіяв вітер цвіт твоїх надій — І смутком, ти залитий! В широкий світ, хоч не для тебе, ні! Розбрелись твої сили, І в непривітній, зимній чужині Ростуть твої могили…