Як прийде осінь тиха, сумовита І вбере поле жовтою травою, Земля затужить за леготом літа,— Затужу за тобою… Як прийде осінь тиха, сумовита І все овіє тихою тугою, Земля застогне — сумна, в скиби зрита,— Заплачу за тобою… А як прийдуть зими беззвіздні ночі, Повні тривоги ожидання й болю, Як студінь стисне чорну землі груду — Забуття тінню вслоню твої очі… Як забіліє сніг на моїм полі — …Може, забуду!..