Мов нині бачу все: у залі балевій Веселий гамір слів за шумом шовку в’ється, І мерехтить кругом світил дрімучих рій, І гомін музики меланхолійно ллється… У вирі ми пливем! Я подих чую твій І голос твій дзвінкий, і дрож руки твоєї, Мені в очах погас світил тремтючих рій, Я тихо прошептав: о будь, ах будь моєю!..