…А з ночі скавуліло море Пісні своєї сили й суму, Вершились хвилі, наче гори, Вбрані в сніжні завої шуму… Йшов дощ… Вітри на кручах вили, Небо кервавилось луною, Шаліла буря, громи били, Чайки скигліли над водою… А досвіта, як гасли зорі,- Море, густою вкрите млою, Так тихо, жалібно шуміло… А хвилі в соннім розговорі Несли поволі до прибою Баренда тіло…