Прийшов до мене біль, Прийшов та й сів за стіл; Ішов від рідних піль, Ішов від рідних сіл… Казав, що там пожар, Вся сила пекла й лють, Шо там до синіх хмар Стовпи огненні б’ють… Шо буря все змела, Зосталось вісім хат, А на краю села Упав мій рідний брат. Такі думки снував Мій біль — проворний ткач І тихо піддавав: Терпи, мовчи, не плач!..