Гей, снилося мені село весною, Вінки садів, черемхи білі квіти, І кучеряві верби над водою, Шо в тихі хвилі затопили віти. Бачу: пастух товар додому гонить, Останній промінь гасне за верхами, А тишина така, що дзвоном дзвонить. Лиш синій дим снується над хатами… А серед піль стежиною вузькою, Понад ячменів та пшениці море, Пливе твій дух, задуманий співаче, І ловить в душу шуми над водою, Садів розцвілих сонні розговори Та звук сопілки, що у лузі плаче.