Ти була для мене цвітом рідних піль, Снігу білим пухом з верхів моїх гір, Ти була для мене сумом чорних ріль І пошумом бору, що шлеться в простір. Ти була для мене тим співом без слів, Що в смерк весняний усипляє луги, Була ти луною далеких огнів І образом тьмавим моєї нудьги!