Що кривавих пісень Тобі в жертву не ніс, А беріг їх у серці на дні, Що вінків не сплітав з Твого болю і сліз,— Прости мені! Що не млів, не ридав, співчуття не просив, Хоч йшли дні і роки йшли грізні, Що своїх почуттів на базар не носив,— Прости мені! Що до Тебе приплив від чужих берегів І снував свої думи сумні, Що домашнім богам поклонитись не вмів,— Прости мені! Я співець сумних дум, тихих мрій, добрих снів, Моє щастя й спокій вдалині; Що вино я люблю, і дівчата, і спів,— Прости мені!..