Як сумно ти грала в той вечір розлуки, Як жалко твій спів линув вдаль, Неначе закляти хотів в свої звуки Весь біль мого серця і жаль… Ридали всі струни, акорди стогнали, І серце щеміло в грудях; Душа виривалась, і руки дрижали, І сльози блистіли в очах. Так дико твоєї гри линули звуки, Мов море розбурханих фаль, Що рвали з собою все горе розлуки, Всю тугу, і смуток, і жаль…