Я давно не печалюсь. Я давно не журюсь. Біля тихих причалів Свого щастя боюсь. Я давно не ридаю, Як ридала колись. Чи то сліз не стачає, Чи вже всі відлились? Біля тихих причалів, Біля свого вікна Я давно не печалюсь, Я давно не одна. Шовковиста травиця Вколисала мій сум. Тихий вечір мій вицвів Від непроханих дум. Як немає печалі, Як немає біди, То на тихих причалах Тягне цвіллю води. І хоча не печалюсь, І хоча не журюсь, Та за тихі причали В кожну бурю боюсь.