На балкончик Котик сів. Очки мружив, Спинку грів. Й раптом Зграйку горобців В синім небі Він уздрів. І почав Нявчати І дітей Прохати: — Чуйте! Чуйте! Підрахуйте І всіх мені Подаруйте! Діти довго Рахували: — Сто — багато! Десять — мало! А їм песик Гавкав з буди: — Йому й десять Досить буде!