То не сніжинки Засипають день. Сніжинки, ті б — Давно уже розтали. То світлі душі Із моїх пісень. Із тих пісень, Яких ще не співала. То не морози Дихають на скло. Морози, ті б — Шибки замурували. То сиві смутки Із моїх розлук. Із тих розлук. Які ще не настали. Усе ще — день, Усе ще — голосне: Високе небо І крилата птиця. Та вже тривоги Шарпають мене, Коли сніги І мерзнуть вікнам Лиця…