Як весною тепла ласка
Гнала геть зимові сни,
Івасеві чулась казка
В тихім шелесті весни.
Вітерець легенько віяв,
Чулись крики птичих зграй,
А Івась сидів і мріяв
Про південний теплий край,
Де цвітуть чудові рожі,
Де нема ні зим, ні хмар,
А, одна на другу схожі,
Ходять весни, повні чар.
Ходять весни, ходять літа,
І під сонцем і теплом
Вся природа оповита
Вік нев’янучим вінком.
І голівоньку на руки
Положив Івась в півсні,
І ловив чудові звуки,
Обіцянки голосні:
Обіцянки подарунків
Вічно юної весни
І здійснення тих малюнків,
Що давали тільки сни,
Щоб і тут садки вишневі
Зацвіли, як дивний рай...
Пишні мрії Івасеві
Обгортали... бідний край.
1909
