До своїх... (Я не співець свого народу...)

Я не співець свого народу —
Він сам поет своїх страждань,
Я славлю небо, славлю вроду
І пал душевних поривань.

Краса зостанеться красою,
Хоч і в занепаді вона,
Я окроплю її сльозою,
Я вирву цвіт її з багна.

Коли ж нема нового ґрунту
І животворної роси,
Я кину лозунг — бунт для бунту —
Своїм гнобителям краси.

1910