Зимою

Мов під білою наміткою,
Під мережаною сіткою
Спить діброва.

Не шумлять гілки привітнії,
І зв’ялила квіти літнії
Власть зимова.

Тільки де-де між заметами
Віє вітер очеретами
Тихо, тихо.

Мов морозами окутеє
Спить прожите і забутеє
Щастя й лихо.

І лани широкі чистії
Вкрили килими пушистії
Сніжні білі...

Гей, квітки, морозом зморені,
І надії, лихом зборені,
Де ви, милі?..

1909