Можу прощати до власного болю, Можу любити до прикрих огид — Щастям великим, неначе журбою, Хмариться радісний вид. Можу так весело, радісно грати, Можу од жаху впасти в танку; Можу так свято, так тихо вмирати, В серці складаючи пісню дзвінку.