Мов пушинки, Порошинки, На покрівлі, На будівлі Ніжно падають сніжинки, Так легенько Б’ються, б’ються, Так тихенько В’ються, в’ються В сніговій молочній млі, Мов не хочуть пригорнутись, Мов бояться доторкнутись До змертвілої землі — Там, де квіти, Первоцвіти, Де лілеї, Орхідеї В світосяйнім колориті Пишно, ніжно Розвивались, Дивовижно Розцвітались Під одчиненим вікном, Там сніжинки, Порошинки Обгорнули всі билинки Сріблом витканим рядном.