Вся душа твоя святая
Кров’ю власною облита,
Сила ж серця молодая
Злісно бурями розбита.
Давні гімни десь завмерли,
Стихли, зникли бурі-грози,
І дрижать, біжать, як перли,
В згадках щастя чисті сльози.
Тільки ж я стою на варті,
Щоб у співи-переливи
Злить в палкім червонім гарті
Думи радісно-щасливі.
Все, що згублено донині,
Я знижу в чудову низку —
По перлині, по зернині,
Ріска в ріску, бризка в бризку.
Всі ридання непоборні,
Всі заглушені прокльони
Виллю в співи первотворні
І в музичні передзвони.
В ніжних творах покажу я
Образ світлої Богині,
Воскрешу я, воскрешу я
Все, що втрачено донині.
1910
