Тремтіла свічка, палала свічка,
В труні сосновій лежала мати;
Якась байдужа, чужа черничка
Читала сумно святі кантати.
Маленькі діти, брат і сестричка,
В куточку грались, немов на святі...
Тремтіла свічка, палала свічка,
І сумно, сумно було у хаті.
Коса смертельна, довічна нічка
Спіткала матір в безмежнім горі...
Тремтіла свічка, палала свічка,
А день чудовий стояв надворі.
І сонцевого палкого личка
Ні одна хмарка не затуляла...
Тремтіла свічка, палала свічка,
І в сяйві мати смертельно спала.
В вінку шовкова вилась травичка
І одтіняла рожеві квіти.
Тремтіла свічка, палала свічка,
З кутка на матір дивились діти.
Де ж та розгадка, хоч невеличка,
Де розуміння життя і смерті?
Тремтіла свічка, палала свічка,
Як символ смерті, не всім одвертий.
1909
