Я не знаю рівноваги —
Гармонійності тупиць,
Де нема святої згаги,
Ні горіння, ні одваги,
Ні глибоких таємниць.
Я вітаю бурі, грози,
Як грюкоче в небі грім,
Я люблю палкі морози,
Як скриплять од льоду лози,
Як діброви криє дим.
Там, де вітер жовтим листом
Грався мляво восени,
Знов сріблистим, променистим
Блисне бісером-намистом
Сніжний холод розписний.
Де в морозах розіпнеться
Сніжний холод завірюх,
Там під сонцем розпочнеться,
В дивній силі розіллється
Животворний юний рух.
Вічно люба, вічно мила
Зміна стадій і картин
Тільки там, де творча сила
Поновила, воскресила
Пережитий нами тлін.
Будуть серцю до вподоби
Хвилі всіх переживань,
Як без жаху і без злоби
Розгадає різні доби —
Зміни щастя і страждань.
Так не знайте ж рівноваги
Гармонійності тупиць,
Де нема святої згаги,
Ні горіння, ні одваги,
Ні глибоких таємниць.
Вільні мрії легкокрилі
Зносять вгору смілий дух,—
Він буяє в гордій силі —
Там, де ходять сніжні хвилі
Бур і злісних завірюх.
