Ніч цілющою росою Над трояндою-красою Сипле каплі-діаманти, Та, мов щастя давні згадки, Сумно падає на грядки Листя з блідої троянди. Де ж ті пишнії узори, Ніжні твори Феї-Флори? Зникли, зблідли квіти ранні, Що пишались, утішались, Ароматом розливались В надзвичайному убранні; Вниз голівки свої пишні Нахилили квіти ніжні. Нерозважні, безпривітні, І, мов щастя давні згадки, Сумно падають на грядки Їх листочки оксамитні. 1909