З жалем, з болем Понад полем Крик розноситься чаїний, Наче в давні Дні безславні Плач рабині На чужині. То неначе Мати плаче За погубленими дітьми, Що в неволі Та в недолі Зникли в горі, зникли в пітьмі. Плавним льотом Над болотом Чайка лине, чайка в’ється — То з одчаю Заридає, То в риданні засміється. 1909