Поза тихими водами Сумно та й смерклося; О, як голос меж горами, Щастя розбилося! Летить ворон чорнокрилий, — За ним загуділо; Щастя моє, гаразд милий Навіки зниділо. Тяжко голубу малому Гори перебити, Ой ще тяжче безродному На сім світі жити. Ти, зозуле сивенькая, Закуй ми сумненько, Най розпука та й лютая Вирве ми серденько.