І наприкінці міцні кирпані У вир – оп! – з пориву… –Тни в гвинт, Як я! Бузувірів-звірів у зуб!.. Нуртина, Васко да Гама!.. Гадок савани, трун… А тата – ри – в вир! І не рудою одурені, В омані немов, Ми ноги гоним З уз – гір’я.. Ріг Завива з Низин: Ох – ох – о… Ох – ох – о… От свічам Русі сурмачів сто: Ох – ох – о…