Поэты
Категории
Случайный стих
Подписаться
Telegram
Имя
Текст
Поэты
»
Мойсієнко Анатолій Кирилович
Мойсієнко Анатолій Кирилович
Страница в википедии
І
І лукавому
І наприкінці міцні кирпані
І розхитано меви
І рубачів січе меч, і свіча бурі
А
А запах хапа
А літо сліпо спішило в осінь
А та фата
А та хата
А та – хихата
Атож, ота
В
В зелених переспівах
В п’ятницю
Ви довго боком, оком Бог водив
Ви – сумнів, він мусив
Викине вир гривеники
Вир грив
Вір мені, і не мрів
Віхало лахів
Г
Гамір
Гей, на синьому небі, на блакитному небі
Гуляю я
Д
Дай квітці відчути
Дорога в стежку перейшла
Ж
Жовтень жовті жолуді
К
Козакую у казок
Коні
М
Мара М
Мело куколем
Меча років
Ми – дим
Мови данина
Мотор – кротом
Мохом я сунуся, мохом
Музо, ритмом ти розум
Н
Наган
Над моєю долею
Натомились, мамо
Не сарказм закрасен
Неждано так ця хмара присиніла
О
О, праг демоном Едгар По
О, так осонно соняхи цвітуть
Обра гарбо, добра гарбо
Отави вато
П
Партитура рути
Поети 1825 року
Приємлю
Прощання з інститутським парком
Р
Римо, ти – жито
Рондель
С
Сонати чурльоніса
Сонет
Сіряк я, ріс
Т
Ти покуту куту копит
У
Усіялася яса лісу
Х
Хомі – сімох
Ш
Шипиш
Щ
Щоденно сум’яттям у сон не дощ
Щодуху дощ
Я
Я сам
Я – Леда, ти – цитаделя
