Гуляю я… Луг… І – Гул у луг. Диво: не сяє ясен овид… Круговиду диво-гурк… Луг… Я свищу ледь не Дунаю: “Ану!” День, де лущився гул, Гуля, і турка-крутія Луг Тне, мудрогорд, умент (“Ану!..” – луна Гула за Базалуг). Гуляю я… Луг.