До мене смуток знов прийшов, Прийшов до мене близько-близько. Зітхнув, схилився низько-низько І слів для мови не знайшов. До мене мрія підійшла, Поклала руку ніжно-ніжно, І враз заплакала невтішно, І біля ніг моїх лягла. І довго втрьох сиділи ми В вечірній сутіні, як сови… Були в нас скінчені розмови: Ми ждали тиші і пітьми.