Страница в википедии
В
- В Вас стільки сонця золотого
- В Криму
- В болотах жаби рай знайшли
- В вигнанні дні течуть, як сльози
- В дитинстві ще
- В журбі я сонцю не радію...
- В залі розкішній сяє ялинка
- В землі віки лежала мова...
- В золотій смушевій шапці
- В кафе, наповненім юрбою...
- В країнах теплих, полудневих
- В моїй душі не сходе сонце...
- В обіймах хмар мовчали скелі...
- В провалля розпачу, де плив я без весла...
- В проваллі темнім, десь на дні
- В роковини Шевченка
- В степу
- В сяйві ночі ллються хвилі
- В хмарах сурми загриміли...
- Вам казано — любіть братів...
- Вахляром проміння впало
- Вгледіти щастя, зомліти
- Везли їх, зранених в борні з солдатами
- Весна
- Весна, весна! Радійте, дітки
- Веснянка
- Ви сонця ждали так давно...
- Вивірка
- Вовченя
- Водяничок
- Володимир Великий
- Володимир Мономах
- Володимирко
- Воля!? Воля!? Сниться, може?
- Вона прийшла, як мрія довгождана...
- Вона ішла
- Вони — обідрані, розбуті...
- Вояче-брате
- Все жду чогось... чого, і сам не знаю...
- Все навколо зеленіє
- Війна Ігоря з арабами й персами
- Війна з болгарами
- Війна з греками
- Війна з татарами
- Війни Ростиславичів
- Він жив один в своїй пустелі
- Вітри і бурі весняні...
- Вічне море вічно ллється...
Д
- Давно вже літечко пройшло
- Данило і Василько
- Два хлопчики на ставочку
- Дві хмароньки пливли кудись
- Десять літ
- Дивлюсь на пройдену дорогу...
- Дитинство Святослава
- Для всіх ти мертва і смішна...
- Дніпро
- Дніпро, Дніпро! Ти покохав
- До мене смуток знов прийшов
- До сонця
- Довго хмарами небо покрите було
- Дух наш пречистий, дух наш народний
- Душа в росі тривожних сліз
- Душа моя
- Душа співа, як все співає...
- Дід Дніпро розплющив очі
З
- З військом за волю боролися ми...
- З журбою радість обнялась
- З пісень неволі
- З серцем, повним смутку-горя
- З щоденника 1917 р.
- Зайчик і жабка
- Замовкніть всі
- Занепад Києва
- Зараз я покинув гори
- Заспів
- Затопила чорна туга...
- Затремтіли струни у душі моїй...
- Заходить сонце
- Згадую: так я в дитинстві любив
- Зелений ліс, і май, і сонце...
- Зима прийшла
- Зима... і пролісок блакитний!..
- Зимою (Вчора вийшов я в садок)
- Зимою (Дивилося сонце)
- Зимою вдосвіта
- Золоті хвилини линуть
- Золоті, прекрасні мрії
- Зрадила та, що любила
- Зруйнування Києва
К
- К. М. Г.
- Казка ночі
- Капустонька
- Каченята
- Качечка
- Киця
- Княгиня Ольга
- Князь Данило у хана
- Кожний атом, атом серця...
- Коли б ми плакати могли...
- Коли б я знав, що розлучусь з тобою
- Коли весна рожева прилетить...
- Коли ми приспимо в серцях своїх жалі...
- Коли приходила весна в наш край
- Коли твоє убрання біле...
- Коли хочеш знать, серденько...
- Коли я вмер
- Колискова
- Колись здавався ти мені орлом підтятим...
- Конвалія
- Король Данило
- Король Юрій
- Коронація Данила
- Косять, коси...
- Красне Сонце
- Крики... Усміхи привітні...
- Куйте мечі
- Курочка й лисичка
- Кінець галицько-волинської держави
Н
- На Різдво горить ялинка
- На чужині
- Над колискою
- Над морем (Котяться хвилі і грають)
- Над морем (Шуміть, шуміть)
- Над трупами
- Народ, як мертвий, спить без снів...
- Наче море в краях полудневих
- Наші предки – слов’яни
- Нащо жити
- Нащо, нащо тобі питати
- Не беріть із зеленого лугу верби
- Не забуду я
- Не заллється співом серце...
- Не любила, не любила...
- Не нам від сорому горіти...
- Не нам, не нам, осміяним, сміятись
- Не слів мені, а стріл крилатих
- Не спиняй думок крилатих
- Не той переміг ще, хто військо розбив...
- Не треба струн
- Не цвітуть квітки зимою
- Небо з морем обнялося
- Невже твої уста-коралі
- Нехай мене чарують квіти
- Нехай обдурений я сном
- Новгородці
- Ні, душу мучити свою...
- Ні, забуття не дасть мені й сама природа
- Ніжну-ніжну, як подих билини
О
- О дивний мент, о дивний час
- О моя дитино
- О ніч чудова і чарівна
- О принесіть як не надію
- О слово рідне
- О, недурно в скорботах ми плачемо
- О, правда
- Одну я любив за веселість
- Ой була на світі та удівонька
- Ой не квітни, весно,— мій народ в кайданах...
- Ой не сійтесь, сніги
- Ой чужино, чужинонько
- Ой і пишно ж розцвіли ви
- Ой, навіщо мені листя
- Олег
- Осріблені місяцем гори блищать...
- Ось і сонце
- Осінь
- Очі — дві волошки в житі...
П
- Пам’ятай
- Пекло, здавалось, було в ту годину
- Перший сніг
- Печенізька облога Києва
- Плач Ярославни
- Плила хмаронька над країною...
- Погасло сонце ласки і тепла...
- Половецька неволя
- Половці і Отрок
- Порвалися струни на арфі...
- Посли деревлян до Ольги
- Постій – не йди
- Потік століття зносив гніт
- Похід Ігоря Святославича на половців
- Похід Ігоря на арабів і персів
- Похід Ольги на деревлян
- Похід на Царгород
- Похід на хозар
- Початки Києва
- Поєдинок
- Прибув з України і все розказав...
- Прийми мене, весно рожева
- Про світ ви марили, і ось світає...
- Прокляття, розпач і ганьба
- Пролісок
- Пташка
- Пташко! будь рада теплу і весні...
- Під боярами і уграми
- Підбиті голуби знімались...
- Пісня
- Пісня (Коли вже ти, сонечко, мені зійдеш...)
- Пісня (Погасла, погасла пожежа кривава)
- Пісня сліпих
- П’ять весен минуло, і шоста прийшла...
Р
- Раз в майову нічку
- Раз високо над горами
- Райдуга
- Рак – рибалка
- Рано-вранці
- Ранок на ставку
- Ранок, в яблунях розквітлих...
- Ранок, ранок! Час світання...
- Рибалки
- Ридати хочеться, та сльози скам’яніли...
- Розбите серце умира
- Розбіглись ми по всіх світах усюди...
- Роман
- Роси упали на землю...
- Роси, роси, дощику, ярину
- Ростиславичі
- Рідна мова в рідній школі
С
- Садок. Пани. Московська мова...
- Святослав
- Серед поля попід небом жито жала
- Серед скель, гаїв, каміння
- Серед юрби веселої, гучної...
- Синіла ніч, дивились зорі...
- Скоро сонечко пригріє
- Скільки політиків різних пород!..
- Скінчиться ніч людського божевілля...
- Слова утіхи
- Слухайте, слухайте
- Смерть Ігоря
- Смерть Олега
- Смерть Святослава
- Сніг в гаю...
- Снігарі
- Солов’єва пісня ллється
- Сон
- Сонце на обрії, ранок встає
- Спасіть Республіку
- Спи, дитиночко кохана
- Співи, співи... Скільки співу...
- Степ
- Столітні велетні-дуби
- Стомився я вкрай в цій безмежній пустелі...
- Суздальські князі
- Сумно і весело, сльози і сміх
- Схилив я голову і йду поволі
- Схід сонця зустріти я вийшов у поле...
Т
- Тайни ночі
- Так і ллються струмки
- Так, справді край... ми пізно стрілись...
- Так, як Данте любив Беатріче...
- Таке життя! Отак справдились мрії!..
- Там, десь за мурами, цвітуть луги...
- Тануть, в’януть сніги
- Татари
- Твої очі
- Твої очі — тихий вечір...
- Ти знов прийшла
- Ти знову у мене окрилюєш мрії...
- Ти зовсім мене не кохала
- Ти з’являєшся, як ранок
- Ти не дивуйсь, що в’януть квіти...
- Ти не прийшла
- Ти смутна — і я сумую...
- Тихо у полі
- Три менти
- Троянди
- Трусинятко
- Тріолети
- Туманом вкрились верхогір’я
- Тікаю від крові до сонця, квіток...
- Тільки далеко від тебе
Х
- Хай вона грає, танцює, співає...
- Хай дня не видко з-за туману
- Хай літають вітри, хай сміються громи
- Хай мені зоріють зорі
- Хай наші вчинки божевільні
- Хвала і честь вам, гречкосії!..
- Хвиля
- Холм і Львів
- Хоробрий вояк
- Хочу я троянди, що цвіте в саду
- Хрещення Володимира Великого
- Хрещення України
- Хто в час пожежі край свій кине
- Хто зберіг любов до краю
- Хто нам казати не давав...
- Хто се мак щороку сіє...
- Хтось постукав в моє серце...
- Хтось ударив без жалю по серцю моїм...
- Хіба не бачите, що небо голубіє
Я
- Я більше не плачу
- Я закоханий... Люблю!..
- Я сонця жду, і сонце зійде...
- Я таким лишився, як колись і був
- Як довго ждали ми своєї волі слова
- Як жити хочеться
- Як зграя радісна пташок...
- Як камінь — серце. Крига в крові...
- Як любо, як безмежно любо жити...
- Як океан, глибока наша рана...
- Як пес голодний, кинутий і гнаний...
- Як прекрасна царівна
- Як тихо скрізь! Заснули доли...
- Яка краса: відродження країни
- Ялинка
- Ярослав Мудрий
- Ярослав Осмомисл