Присвята Українському Січовому війську Ми не зложим червоного стягу — Кров червона із нас пролилась… Власну кров ми ворожою змиєм, Гострі коси залізні у нас! Ми не підем з кровавого бою: Наші друзі по тюрмах гниють, Наші друзі в Сибіру конають, — Ми назад їм проложимо путь. Ми не кинем боротись за волю: Наші браття упали в борні, Їхня кров ще гаряча на ранах, Їхні рани горять ще в огні. Ми не зложимо зброї своєї… Дужі в нас і бажання, і гнів, Ми здобудемо землю і волю І загоїмо рани віків. Ми не підем з кровавого бою: Наше військо сміється, б’ючись, Наше військо в боях бенкетує І від куль умира, сміючись!..