Там, десь за мурами, цвітуть луги, Щебечуть жайворонки в полі, А на мені мов ланцюги, А я мов замкнутий в неволі. На цеглі в пустці я сиджу, Від сліз не бачачи нічого, І на руках шматок держу Чогось безмежно дорогого. 4.V.1922
