Хтось ударив без жалю по серцю моїм...

Хтось ударив без жалю по серцю моїм,—
І забилося серце в вогні золотім...
І посипались іскри ясні,
І в дзвінкі обернулись пісні.

Йшли літа... і самотність з літами росла,
І круг мене все більше темнішала мла...
І в знесиллі вмирали в тій млі
Ясно-злотнії іскри мої.

Погасало з літами і серце сумне...
Та прийшла ти і вдарила в серце мене,—
І летіли знов іскри ясні,
І в дзвінкі обертались пісні.

1906