Косять, коси,
Луг голосе,
Косять, косять косарі;
А в моїй душі співають,
Срібло струн перебирають,
Грають, грають кобзарі.
В оксамитах,
В сріблі, в злоті
Виступають козаки...
Косять коси,
Ноги босі
І діряві сорочки.
Підійшов я,
Привітався
І звертаюсь до юрби:
«Ось ви в злиднях, босі й голі,
А чи прагнете ви долі,
Чи готові до борьби?!»
В оксамитах,
В сріблі, в злоті
Виступають козаки...
Косять коси,
Ноги босі
І діряві сорочки.
Хтось всміхнувся,
Обернувся
І промовив мені враз:
«Ми, паничу, луки косим —
І вже вас ласкаво просим:
Потурбуйтеся за нас».
Косять коси,
Луг голосе,
Гнуться низько косарі,
Гнуться низько...
Тане військо...
Замирають кобзарі...
