…І ось я ляжу, – родючий гній, – На скривавлений переліг… – Благослови єси, часе мій! Навчи мене заповітів своїх! Розцвітайте, нові жита! А на кожному колосі – мука моя… О, воістину час ратай! Славословлю його ім’я. Благословен єси, часе мій! О, жорстокий! І весь в крові! – Це нічого, що я мов гній – Під посіви твої нові! – Бо ось вірю, зросту колись, – І до когось вітрами, – жни! …Серце, серце моє! навчись Тишини…