Їх меншає – я знаю тільки двох – Аматорів, кому цікаво й досі, Чим і коли уславивсь Архілох, Кого Алкей уславив на Лесбосі… Такі наївні, втішні диваки, Арбітри метру й еллінського хисту, – Для них поезія лиш там, де вже віки В класичній формі не лишили змісту! Та, сам поет, – дарма що молодий, – Докором злим не зачіплю нікого: В поезії хіба вряди-годи Якогось змісту набіжиш малого.