Гей, батьку мій, степе широкий! А поговорю я ще з тобою... Бо молодії ж мої бідні роки Та пішли за водою... Ой ви, звізди, звізди блискучі! А вже й красота мені ваша зовсім не мила... Бо на темний мій кучир Та лягла пороша біла. Ой ночі, чорні та безокі! І не видно мені, куда йду... Ще змалку я одинокий, Та такий і пропаду. Де ж, брати ви мої любі? Ніхто сльози горькі мені не витер... І от стою я, мов дуб той, А кругом тільки хмари та вітер... 1923 — 1925