Де ви тепер, давно змужнілі, Товариші юнацьких літ, – Хто з вас почує цей привіт, Хто спить, забутий, у могилі? Як перші павутинки білі У чуб почне вплітати час, Так хочеться зібрати вас До серця ближче… Друзі милі! Так хочеться почути знов, Коли зневіра серце ранить, Юнацьких запальних розмов Про те, що мужність не обманить…