Люблю в уяві декілька сторінок Історії назад перегорнуть: Яснішає мені далека путь, Що приведе на землю відпочинок! Коли відчую я міцний зв’язок Між днем біжучим і простором часу. Такі упевнені стають відразу Мій кожний порив, кожна думка й крок. І ось старанно в пам’яті ховаю Я спогади великі і дрібні, – Бо і минулі, і прийдешні дні – Мов сходи ті, що я по них ступаю, Де незліченні споминів скарби, Часів минулих досвід і наука – Мені єдина певна запорука Від помилок, що я їх був робив!