Мрії від серця відтяв, – Корінь виснажують віти. …Мало прожити життя, – Треба життя зрозуміти. Може, й поети лиш ті, Що за юнацтва вже сиві… …Мрії ж мої золоті, Мрії ж мої нещасливі!