Місто мале. На дзвіницю злізти, – Видко жита й хутори сусідні. Виконком, аптека й канцеляристи… Всі знайомі, всі рідні. Житиму тихо. Як осінь гарна, – Біля воріт надвечір сидіти… Просто – площа базарна, А на ній – собаки та діти… Знаю, як мало людині треба. Спогадів трохи, тютюн, кімната… Інколи краєчок неба… …Симфонія Дев’ята…