Ні словечка йому не сказав старий, Мовчки вивів коня за ворота. Потихеньку осіння лилася згори На степи позолота. А коли упав перший у жовтні сніг, Лист прийшов весь пом’ятий. За далеке майбутнє ліг В бур’ян головою спати. До товару… По воду… А день за днем… Знов подвір’я взялось травою… Серце, серце! З твоїм вогнем – У бур’ян головою!