Одірвались від днів слова, В’януть собі по книжках, а у днях ― мов у темному лісі! Радість у мене нова: Дощ осінній по стрісі. Брешете ви, кому ясно усе! Перед мрією всі ми ниць! Дні! який це музей Дрібниць!