Торгуємо усім, чим тільки можна, – Словами, дровами, життям, сукном… Та на аршин лягла рука не кожна, – Як і раніше, мрію за вікном. Що я продам? Мій крам – від мрій утома, Широке серце й бідний олівець! Річ світова, і річ давно відома – Який вже там ще й з мрійника купець… Та знаю, вірю – через дні і муку! – Ось підпереже землю мить така, – І над базаром стисне мрійну руку Упевнена долонь робітника!