Пам’яті Олени Антонів Як слово у нашій мові — Так біль у живих світах. Без болю немає любові — Є смерті печать на вустах. Ген зорі світяться болем, І знає серце моє, Що блискавка нервом голим В живому світі стає. І ти зрозуміти мусиш: Якщо у неждану мить Прокотяться землетруси — Це значить землі болить. Це морю явилось і полю Планетного серця биття. О болю, всесвітній болю — Правдива ознака життя! Не хочу, щоб не боліло — Хто стати мерцем поспіша? Хай болем відлунює тіло, Коли заспіває душа.