Поэты
Категории
Случайный стих
Подписаться
Telegram
Имя
Текст
Поэты
»
Руденко Микола Данилович
Руденко Микола Данилович
Страница в википедии
І
І невагомі, і прозорі
Із космосу
Із окопних часів, із важких лихоліть
Іржа часу
Історія
Іще б мені хоч раз відвідати поляну
А
Авторське побажання
Автохтони
Ангел
Ант і орел
Апологія болю
Атомне
Б
Балада про самогубство
Без каяття
Безмежність бачити не можна
Безсмертя нації
Березняк
Благання
Боги та люди
Брати
Брехня
Біла сторінка
Біля старого дуба
В
В Донецьку
В дитинстві бачив я на кладовищі
В лікарні
В мені блукають дивні струми
В передчутті божественної миті
Вже в тебе випадають зуби
Вже другий рік нема зими
Визнання
Виправдання
Виснажує і зраджує мене
Ворони та голуби
Всі ми хворієм нині
Втома
Вузлик на пам’ять
Від тебе, дитинство
Відносність часу
Відтоді, як на Калці князь Мстислав
Вік доживаю
Вірш, написаний на тюремній стіні
Віта
Вічна вдова і диявол
Г
Гадюка
Геоцентризм
Геродот і таври
Голос
Голос моря
Голос трав
Град
Граки відлітають
Гривна Мономаха
Гроза в горах
Гірке прощання
Д
Де люті хуги плутанку снували
День, який людство не забуде
Джерело
Дихайте на вікна
Дніпро взимку
Добре, що є ці столи між дубами
Дороги
Дубовий листок
Душа берези
Е
Естафета
Ж
Жайворон
Жанна
Жити можна
Життя ріки
З
З долини, де часу воли ліниві
З нічого світ творився
З-під даху впала призма крижана
За вишкою, що на каплицю схожа
За вікном голоси
За межами двадцятого століття
Завали
Запрошення
Засурмили вітри
Зацвів лужок
Збруцький ідол
Здавалося, усе позаду
Зелена ліра
Земні дороги
Знов насувається зима
Знов чомусь прийшла хвилина смутку
Знову сонце зійшло
Зоря-полонянка
Зустріч з ковилою
К
Калюжа на кризі
Катунь у вересні
Київ XVI століття
Коваль Людота
Коли відлунює твій кожен крок
Коли осінь зірваний листок
Комета Галлея
Кочовики й землероби
Кривда
Крило і колесо
Кропива
Л
Лежать між нами дев’ять літ
Лелека
Линьте, римовані стріли
Липнева ласко, де ти нині, де ти
Листя на вербах од вітру дрижить
Люблю людей
Люди мезоліту
Людський слід
Лілея
Ліси, яких немає
М
Майже казка
Маки
Мати
Мертва верба
Ми матері собі не вибираєм
Минають зими
Мов злодій, власну хату обійду
Можливо, ти не Пенелопа
Мордовська кутя
Моя схованка
Моє віршування
Моє життя безрадісне було
Моє царювання
Моєму народові
Мрія про молитву
Мурашник
Між двома ерами
Місячна ніч
Н
На Катуні
На битій дорозі підкова лежить
На білому снігу дуби на диво чорні
На відкритті пам’ятника Марусі Богуславці
На обрії душі моєї
Надія
Найважча робота
Найвірніша дружина
Небо
Небо, страждаючи, зорі народить
Невчасний сніг
Незнайомі міста мені сняться щоночі
Нейтрино
Немовби й світу вже нема
Новорічне
Ночі мої, зачаровані ночі
Ну навіщо стільки заліза
Ні перші, ні останні ролі грати
Нічний гість
Нічний рядок
О
Одна умова є між нами
Однаковість, мов у склянім намисті
Ой, наковталися горя ми
Ойкумена
Океан не випити до дна
Осанна світлові
Останній журавлиний крик
Очеретина
П
Павук
Падають на землю метеори
Пам’ять душі
Пекельний гість
Перед землетрусом
Передчуття прози
Пліч-о-пліч сплю з колишнім поліцаєм
Побачення
Поезія – не жарт
Поетові-лауреатові
Покинутий лан
Помру за дротом, чи тверда рука
Помру під тином
Помру – і нерозгаданим лишиться
Правнукові
Пробудження серед ночі
Провина перед Всесвітом
Пророк
Під осокором
Після бою
Р
Радіозоря
Ранкова молитва
Реабілітований
Рима
Рогніда і Володимир
Розум і душа
Ріка часу
С
Самовидець
Самотність
Світ крізь сльозу
Світанок
Світанок за вікном такий чутливий
Світло й темрява
Сенс життя
Серед зими розтанув сніг
Серце світу
Скажи мені, які у тебе очі
Скінчилось літо
Скіфський казан
Слова, накидані докупи
Сльота
Смак яблука
Содом (Цикл)
Соловеня
Сон в’язня
Сонячний вітер
Сосни – колони собору
Спалах пам’яті
Споглядання хмар
Спомин про кам’яну бабу
Співчуття
Стало слово моє земним
Стара кінохроніка
Старі алтайці
Стрес
Сухо. Глухо
Т
Так просто все
Тасманськнй король
Татарин
Ти, мамо, прийшла в сновидіння
То вберу в троянди, то у сажу
То фортеця чи ожеред
Тому вже, мабуть, років п’ятдесят
Три народження поета
Трохи про надчуттєве
Туга
Туман, туман
У
У березі Лети
У заполярному тумані
Ув’язнені маки
Українське небо
Уранці під колючкою
Усе пізнавши й переживши
Ф
Феномен людини
Філософе з чарівними очима
Х
Хліб тридцять третього
Хтось жорстокий
Хтось тисне з хмар на землю
Хуторець
Ц
Цар Буж
Цвинтар над Вітою
Цей тихий край, озерний світ
Цибулина
Ч
Час пливе, а я живу, як тінь
Чекання
Череп Святослава
Черниці
Чи прокленем, чи возвеличим
Чи рік, чи вік
Читачам поезії
Чому на мене впало стільки зла
Чомусь життя здається грою
Чорні люди
Чудуюся, коли згадаю те
Ш
Шанують лиш того народи
Шлях до себе
Шлях сумління
Шлях-дорога в небокрай веде
Щ
Ще раз про свободу
Щирість
Що вам сказати, мамо
Що ж далі
Що з нами діється, коли трава
Що сталося
Що “я” це “я”
Я
Я важко жив
Я вас питаю
Я визрів і прозрів
Я знав поетів
Я не вмирав ніколи
Я нині весь
Я ніби вийшов із полону
Я поволі утверджуюсь в істині
Я розгубив категоричність
Я так не вмію сумувати
Я тікав від людей
Як стати поетом
Як тільки наповниться серце журбою
Якби ж то серце спокійніше мати
Якби те, що мені заболіло
Якщо твої товариші
Які ж ви смішні, їй-богу