Весна. Розкрились небеса. Збудилось все, що жити здібне. І от згортають діти знов Торішнє листя непотрібне. Веселі діти: гомін, сміх… Вони весні служити раді. Нехай тепер трава росте — Ніщо не буде на заваді. Та смутен я дивлюсь на те. Не знаю сам я із-за чого, А так мені, мов ті граблі Черкаються до серця мого.