Ой у полі, полі, При тихому долі, Не цвіт на калині біліє, То біла капличка Стоїть невеличка Край шляху, де льон голубіє. А в тій капличці Чудовий образ Діви Марії сіяє, На лоні в неї Мале дитятко, Як янголятко, Зеленою віткою грає. А глянеш навколо — Зелене поле Леліє, як море безкрає; Пшениченька рівна Стоїть гордовито, Як тая князівна, Дрімучеє жито Над межами колос схиляє. І все те багатство Марія Діва На красні жнива, На добрий пожиток ховає; Од бур і негоди, Од злої пригоди Покровом святим заступає.