Настане день мій сумний – Одлечу, одімкнусь од багаття живого, Що так високо зметнуло, Так розквітчало чудовно Свій співний, поривний вогонь. І погаснеш для мене Ти, пристрасний світе, Ненадивляний світе. Бурхотливий, п’янкий. Не буду як лист деревний, Ні як травинка, позбавлена слова, А буду як сонний граніт Над гомоном вод невпокійних. Замкнуся в мовчанні важкім. Зіллюсь з невиразною мислю В великім усім… Буду як сонний граніт.